Петя по дорозі в Царство Небесне (2009)

1953 рік, селище Кандалакша. Міський дурачок Петя уявив, що він міліціонер, поборник справедливості й порядку, більше того, він інспектор ДАІ. У нього є казенна портупея й міліцейський кашкет, а в справжній кобурі нехай і дерев'яний, але все-таки пістолет. Ніхто не намагається переконати його в такому необразливому зазіханні на владу. Навіть машини начальника будівництва й головного інженера зупиняються після жесту «інспектора Петі». Він був визнаний гідним розташування й уваги першої красуні селища, дружини полковника ГБ Богуславського, начальника декількох околишніх виправно-трудових таборів. А потім наступив фатальний березень 1953-го, почив безсмертний носій небаченої влади. З табору втік зек. Петя пустився в погоню за втікачем по снігу, у сопки разом з піднятими по тривозі солдатами й охороною. Як же без нього могла відбутися подія, коли влада жадала від кожного виконання свого боргу?