Викрутаси (2010)

Если честно, удивляют комментарии типа "окончательно разочаровался в нашем кинематографе", тем более если он не наш, а русский. Да и вообще, кто сказал, что в кинотеатр ходят фильмы смотреть.=? Темный зал и большой экран используется лишь в двух направлениях, для первого нужно брать места исключительно на последнем ряду, куда вы пойдете конечно не одиноднаодни. В общем как только гаснет свет, Вы инстинктивно почувствуете всЁ что нужно делать, а вместе с тем ощутите всЕ прелести отечественного кинематографа. Во втором же случае, для прожженных киноманов, ходить стоит только на стрелялки и взрывалки от Камерона, Спилберга и Тимура Бекмабетова. Фильм "Выкрутасы" даже намека не давал на интригующий сценарий, неожиданную развязку, всЁ, что нужно было стало ясно уже глядя на афишу. Настоящие фильмы смотрят дома, а потом заваливаются на киношные блоги и с пеной у рта строчат километровые комментарии, с постыдным "Крутая шняга, но не асилил" в конце. Смотрите, когда хотите, а не хотите так не смотрите =)

Фільми Тимура Бекмамбетова уже давно відокремилися у свій особливий різновид – «бекмамбастери». Черговим фільмом, який зійшов з конвеєра «бекмамбастеріади», стала стрічка «Викрутаси». Все за старим голівудсько-російським сценарієм: бідний хлопець завоював серце багатої дівчинки. Простий шкільний вчитель «Колотуша» поспішає на весілля до своєї нареченої Наді з провінційного містечка Пальчики у Москву. Але цупкі Пальчики не готові так просто випустити Колотушу зі своїх обіймів, готуючи для нього низку перешкод, як от: чемпіонат із дворового футболу, закохану по вуха директрису, антипода тренера іншої команди тощо. Якщо Колотуша не встигне завоювати кубок дворового чемпіонату, його наречена цілком можливо проведе медовий місяць у обіймах свого шкільного шанувальника Дані. Це коротко по сюжету. А тепер коротко по суті. Ніхто не може закидати Бекмамбетову бездарного продюсування і повного провалу. А що ви чекали від режисера, який зняв «Ночной дозор», «Дневной дозор», «Особо опасен», «Елки» тощо? Високої матерії і логічного трактування трансцендентальності? Тимур Бекмамбетов створює касовий фільм для масової аудиторії за голлівудським сценарієм, підігнаним під російського глядача (згадайте «Особо опасен»). Цього разу казахсько-американський кліпмейкер також не зрадив своєму жанру «бекмамбастеріади». «Викрутаси» – дітище американської індустрії розваг. Навіть концепція фільму зтягнута із відомого американського кідс-мюзикла. Чекати від Бекмамбетова високого кіно – все одно, що захоплюватися грою Зеленського, який останнім часом вдає з себе Юрія Нікуліна. У фільмі є все, що від нього можна було очікувати. Любовна сюжетна лінія, всюдисущий Хабенський, прекрасна Міла Йовович із матусею, красень Ургант, який претендує на місце «любимчика режиссера», є «ребята с нашого двора», футбольні викрутаси. Гра акторів на достойному рівні, сюжетна лінія – трошки нижче середнього. Особливо прискіпливі критики закидають сценаристам повну розірваність сюжетних ліній і характерів персонажів. Але хто задумується над цими дрібничками. Чому у фільмах жахів дівчина завжди закривається у ванній кімнаті від маніяка, а не тікає з будинку? Це питання риторичне. Саме тому і Хабенський не міг поїхати до своєї коханої на автобусі, а весілля Наді могло тривати тиждень. Логіка викладу і сценарна чіткість – це не бекмамбетовська фішка, він бере глядача іншим. Реклама – ось візитівка Бекмамбетова. Дайте Бекмамбетову гроші – і він перепише сценарій, щоб ваша реклама втулилася у сюжетну канву. На постерах із майбутніми фільмами цілком можна писати не гучні імена акторів, а фразу «тут может быть ваша реклама». Сцени Хабенського із хлопцями-безхатченками нагадують комедію Ігоря Зайцева «Каникули строгого режима», щоправда, у дзеркальному відображенні. Поганий вихователь стає зразковим учителем, а діти – розбишаками-безхатченками. Хабенський на ура відіграв свою роль тихого «простофили», яка личить йому набагато більше, ніж образ «иного адмирала». Міла Йовович із мамою у фільмі задля рейтингу. Саме на українську красуню клюнула половина глядачів. Ваня Ургант, зважаючи на його просування у кінематографі, мітить на місце нового головного героя. Щоправда, акторське мистецтво – не для нього, конферанс – саме те, що треба. Вдала операторська зйомка, красива картинка, красиві обличчя, футбольні викрутаси, легкий гумор без будь-яких наворотів. Жодного напруження, кілька хвилин щирого сміху за весь фільм. Чергова стрічка конвеєрного виробництва «фабрики мрій» по-російськи. Подивився, посміявся – і забув.