Рецензії наБетмен проти Супермена: На зорі справедливості (2016)

Останні кілька років кіноіндустрію захлеснула хвиля фільмів, що оповідає про пригоди супергероїв усіх мастей. Особисто я не проти подібних розкладів, адже співробітники Marvel Studios встановили планку на досить якісному рівні. Але в цьому році DC Comics вирішили показати зуби і створюють зараз свій варіант розширеного кіновсесвіту, з Темним Лицарем і Лігою Справедливості. У прокат вже вийшов «Бетмен проти Супермена. На зорі справедливості» і зовсім скоро нас очікує «Загін самогубців». Але сьогодні мова піде саме про «BvS». Яким же вийшов фільм, який є одночасно сіквелом до «Людини зі сталі» і черговим перезапуском франшизи про Бетмена?

Зізнаюся одразу – я не дуже затятий фанат всесвіту DC Comics і даних персонажів зокрема, а тому йшов на сеанс в якості самого звичайного глядача. І було дуже цікаво подивитися на те, яким саме чином брати Ворнери і безпосередньо режисер Зак Снайдер хочуть затягнути в кінотеатр не тільки фанатіючих від коміксів гіків, але і простих обивателів. І... фільм дійсно вийшов неоднозначний з яскраво вираженими плюсами і не менш значущими мінусами, який розгромили критики всіх мастей. Але я не буду уподібнюватися в обмеженості людям, чия думка безпосередньо залежить від кількості запропонованих за цю думку грошей, а постараюся бути об'єктивним.

Ось особисто мені Бен Аффлек в ролі Брюса Вейна сподобався. Суворий такий дядько, досить зрілий, втомлений і він навіть трохи поїхав від всіх пережитих подій. Багато хто починає порівнювати, мовляв, громадянин Бейл по-іншому зіграв супергероя і взагалі трилогія Крістофера Нолана дуже гарна, там є якийсь глибокий сенс, критики від неї в захваті і т.д., і т.п. До чого ці пусті балачки, якщо всі контракти вже підписані і роль обговоренню не підлягає? Бетмен Аффлека зовсім не намагається конкурувати з Бетменом Крістіана Бейла. Так що порівнювати два абсолютно різні погляди на персонажа досить безглузда затія.

З Генрі Кавіллом ситуація дещо інша. Звичайно, ніхто не буде сперечатися з тим, що його Супермен нарешті навчився надягати нижню білизну правильно, а не виставляти її всім напоказ. Але як на мене – все-таки образ персонажа вийшов занадто нерозумним і недалеким. Це твердження вірне як для журналіста Кларка Кента, який допускає ряд ідіотських помилок, за що його слід було негайно звільнити без вихідної допомоги, так і для Супермена, який вже досить добре повинен знати людство, але в ряді моментів страшно тупить і виглядає наївним немовлям. У будь-якому випадку, його образ в цьому фільмі мені запам'ятався набагато краще, ніж в «Людині зі сталі», який я не пам'ятаю від слова "зовсім". Прогрес помітний.

Вишенькою ж на торті серед чоловічої частини акторського складу є не хто інший, як Джессі Айзенберг в ролі Лекса Лютора. Він затьмарив всіх. Затьмарив своєю грою і поглядом на те, якими рисами характеру повинен володіти лиходій без надлюдських здібностей: розумом, хитрістю і здоровим божевіллям. Це якщо божевілля може бути здоровим, звичайно ж. Додати трішки жорстокості і цинізму... Харизматичний лиходій готовий. Штампів вистачає, куди вже без них, але актор дійсно повністю віддався образу, до біса гарний!

Кохану Супермена, Лоіс Лейн, знову зіграла рудоволоса Емі Адамс. І... тут я був розчарований. Розчарований, перш за все, відсутністю мотивації, логіки і здорового глузду у вчинках, а також провалом в спробі розкрити свою героїню. І це все при тому, що Емі гарна актриса. Чому так вийшло? Можливо, початковий кастинг на цю роль був помилковим (передаю полум'яний привіт людям, відповідальним за підбір акторів «Людини зі сталі»), а, може бути, до актриси занадто сильно прилип образ "ніжної принцеси". Достовірно можу сказати тільки одне: Емі Адамс абсолютно не підходить для цієї ролі і її відсутності в картині ніхто не помітив би. Так і хотілося в фіналі фільму вигукнути: "Ви – найслабша ланка. Прощавайте!"

А ось Галь Гадот, яка зіграла Чудо-жінку, зачепила по справжньому. І нехай глядачеві її справжній образ розкриється лише у фіналі, засмучуватися ніхто через це не стане. Швидше навпаки, її короткочасні появи в ряді сцен тільки підігрівають до неї інтерес. У жінці повинна бути загадка і ця прописна істина експлуатується в фільмі повністю. Як проявить себе актриса в наступних фільмах, ми побачимо пізніше, але поки що образ Діани Принс мені сподобався.

Решту персонажів і згадувати особливо не має сенсу, адже навіть старина Альфред був свідомо відсунутий на задній план. Але декілька саркастичних фраз від актора Джеремі Айронса я почув, що безсумнівно плюс.

Композитором картини виступив геніальний Ханс Циммер, які питання можуть бути до нього?! Правильно, ніяких. Звукоряд дуже якісний і завжди в тему. А коли у фінальній битві з'являється Чудо-жінка... Загалом, музика дуже епічна вийшла у німця. Старався мужик, молодець. Що стосується візуальної складової, то... тут не скрізь все гладко. Так, фішкою Зака ​​Снайдера завжди була добра візуалізація. І його коронні фішки видно і тут, але іноді CGI занадто багато. Хоча в цілому візуальний ряд гармонує із звуковою доріжкою і виконано все якісно. Десятки мільйонів мертвих американських президентів пішли на добру справу.

Втім, і мінусів у фільму предостатньо. Звичайно, дуже сильно лаяти комікс-блокбастери в наш час не прийнято, але після перегляду даної картини є над чим замислитися. По-перше, це сюжет, якого немає. Біда в тому, що сценаристи Кріс Терріо і Девід С. Гойер спробували створити "щось". У підсумку вийшло щось невиразне: синдром пошуку глибинного сенсу і пояснення вчинків героїв в стилі "так написано на папірці". Дитячий сад, їй богу. І так, роялів у кущах вистачає.

По-друге, якщо хтось перед походом в кінотеатр подивився 2-й трейлер до фільму, у мене є чудова новина – все вже проспойлерено :). Так що творці облажалися. По-третє, «BvS» вийшов дуже затягнутим. Дві з половиною години, з яких майже дві повні всякої безглуздої балаканини в спробі пояснити мотивацію персонажів, але мотивації, так само як і сюжету немає. А екшна я очікував більше.

По-четверте, спроба режисера впихнути невпихуєме. Так, у Marvel вже 13-й фільм кіновсесвіту на підході (це я про «Громадянську війну»), але хіба це привід влаштовувати істерику і лише у 2-му фільмі свого кіновсесвіту жваво збирати свою Лігу Справедливості з Бетменом і Чудо-жінкою?! Без попередніх ласк сольних фільмів. Звичайно, ці всі фільми будуть, але коли-небудь потім. А показати персонажів потрібно було зараз. Навіщо?! Не зрозуміло. Не потрібно було поспішати, а так всі натяки на супергеройський склад майбутньої Ліги проспойлерен творцями. По-останнє, фільм потрібно було назвати як-небудь інакше. Заголовок не відповідає змісту. Знову обман, гра на почуттях глядачів і спроба затягнути на сеанс всіх підряд.

Так що виходить, критики були праві, поставивши фільму низькі оцінки? Картина настільки жахлива, що на неї не варто витрачати свій час? Все тлін і буття марне? І так і ні. «Бетмен проти Супермена. На зорі справедливості» – це досить похмура і жорстока історія про людське життя. Але особисто я не вважаю це якимось відвертим мінусом, на відміну від будь-яких критиків. Вони що, очікували побачити комедію до 1-го квітня?

Коли супергерої з кимось воюють, вони зовсім не замислюються про наслідки. І на цьому моменті ніхто раніше увагу особливо не акцентував. Чому життя однієї людини важливіше життя багатьох? Чому супергерої свої особисті пріоритети ставлять вище життя і доль інших людей? Чому той, хто уявив себе богом, має право вирішувати за інших – жити їм чи вмерти? Чи дійсно героями керує альтруїзм і доброта або це егоїзм і вендета?.. Такі ось непрості питання лежать в основі ідеї фільму. Виконання і розкриття цієї ідеї не вдалося. Суцільний сумбур, на жаль.

І ні, я не вважаю фільм цілковитим провалом. Не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Сподіваюся, що Зак Снайдер проведе роботу над помилками і його наступні фільми кіновсесвіту DC Comics не будуть такими суперечливими. Всім тим, хто ще не подивився новинку, краще відвідати кінотеатр і зробити власні висновки на цей рахунок. А я поставлю картині 7 з 10, адже є над чим працювати і до чого прагнути.

До речі, дублятори такі дублятори... Епічна фраза "Tell me, do you bleed?" втрачена назавжди при надмізковому перекладі...

Легендарний поєдинок Сина Криптону проти Кажана з Готема, нарешті, дістався до наших екранів. Нещодавно Супермен врятував Метрополіс, але в його битві з Зодом полягло багато невинних людей. Бетмен же роками бореться зі злочинцями Готема, тому давно звик до радикальних дій. І коли імідж спасителя, створений навколо Супермена, дає тріщину, Темний лицар готовий вчепитися в інопланетянина своїми чіпкими кігтями, забувши, що в світі існують загрози і страшніше за прибульців, які рятують людей з палаючих будівель...

Після повернення на великі екрани Супермена Зак Снайдер вирішив взятися за його легендарний поєдинок з Бетменом, по ходу справи представляючи і нового Темного лицаря, на чий пост після Крістіана Бейла прийшов Бен Аффлек. З моменту оголошення цього проекту він опинився вгорі списку найбільш очікуваних фільмів року, плануючи показати Marvel, що і в DC є зуби. Наскільки він зміг виправдати очікування? 

Головне питання «Бетмена проти Супермена» полягає в тому, чому перший так активно виступає проти останнього. І за два з половиною години, які є істотним перебором, нам повністю встигають надати нового Бетмена, який чудово розкривається у всій його пекучій ненависті до Супермена. Бен Аффлек виразно зіграв складного персонажа, який постійно балансує на грані між добром і злом, часом не помічаючи, як її перетинає. У нього вийшов досить темний Бетмен, який своїм прикладом показує, що навіть такими розумними супергероями можна маніпулювати, і що ненависть – не найкращий союзник.

З іншого боку, у нас є Супермен, який, незважаючи на те, що періодично опиняється в епіцентрі руйнувань, намагається рятувати людей не тільки від тотального знищення, а й від різних катаклізмів. Людина зі сталі у фільмі 2013 року мене не вразив, але в «Бетмені проти Супермена» Генрі Кевілл зумів стати справжнім Суперменом з великої літери. Весь фільм він такий терплячий добряк, але в сценах, коли його вдається вивести з себе, від нього дійсно стає не по собі, і тут розумієш, чому в ньому деякі Брюси Вейни бачать загрозу.

Репортер «Daily Planet» та дівчина Супермена Луїс Лейн у виконанні дивовижної Емі Адамс викликає симпатію, але таке відчуття, що їй на роду написано бути дівчиною в біді, яку Людині зі стали постійно доведеться визволяти. Він її тут мінімум три рази рятує життя, і, як для такого розумного репортера, вона то й справа допускає помилки, які можуть коштувати їй життя. Але всіх переграв тут Джессі Айзенберг. За гострим психозом його Лекса Лютора спостерігати одне задоволення, і після такого шоу він просто зобов'язаний повернутися у наступних фільмах.

З Галь Гадот тут вийшла гідна і загадкова Диво-жінка, але загалом Снайдер занадто жваво поспішив у напрямку «Ліги справедливості». Таке відчуття, що ця шістка вже в «Бетмені проти Супермена» повинна була зібратися разом, але половина з якихось причин застрягла в пробці і прибуде трохи пізніше.

Окремо хочеться відзначити акторів Холлі Хантер і Джеремі Айронса, які втілили в «Бетмені проти Супермена» людей без надздібностей, але з принципами і твердо впевнених, що потрібно чинити по совісті. Сенатор Фітч у виконанні Хантер особливо хороша в сценах з Лютером.

Що ж стосується монстра Думсдея, то без нього дійсно було б краще. Кінокартина змогла частково стати досить самобутнім нуарним трилером про протистояння двох супергероїв світу DC, і цього було б цілком достатньо. До того ж, Лютер з легкістю довів, що він – весь лиходій, який потрібен в цій історії, решту супергерої зроблять самі. Головне, їх трошки підштовхнути в потрібному напрямку.

Саме протистояння Бетмена і Супермена, як психологічне, так і фізичне, захоплює і місцями вражає, але хотілося б більше їх безпосереднього поєдинку або кілька варіацій. Снайдер спробував тут охопити неохопне, і частенько жертвував основною сюжетною лінією заради, наприклад, того ж практично повноцінного введення «Ліги справедливості», хоча одних тільки натяків було б достатньо. Тим не менш, цікаво спостерігати за тим, як легко виявляється можна маніпулювати супергероями, які апріорі вважають себе кращими за інших, як ненависть руйнує їх здатність тверезо мислити і розрізняти добро і зло, і які катастрофічні наслідки може мати необачність, коли супергерої не бачать, хто ж є справжнім лиходієм. І, в цілому, було дуже цікаво поринути в цей Кіновсесвіт DC, що стрімко розвивається, і який готує в найближчому майбутньому стільки сюрпризів.

Пані та панове, робіть ваші ставки. Син Криптону проти Кажана з Готема. Хто ж переможе, і якою ціною?..