20 липня 2014, 12:50
«Щастя не за горами?»
Екранізація роману Олексія Іванова «Географ глобус пропив» завоювала багато схвальних відгуків преси та кінокритиків. Фільм був представлений на декількох фестивалях і отримав велику кількість нагород. А ось чи оцінили кінокартину глядачі?
Віктор Служкін – невдалий біолог, який через нестачу грошей був змушений шукати роботу. Він влаштувався шкільним вчителем географії. Досить «сухе» викладання предмета та зухвалі жарти одразу налаштували учнів проти нього. Він відкрито заявляє про свою неповагу та ненависть до школярів. Крім того, сімейні проблеми та любов до алкоголю створюють образ похмурого, апатичного чоловіка. Життя проходить повз нього, а він вибрав досить пасивну життєву позицію – позицію глядача.
Він «плює» на своє життя, а життя на нього. Проте під час походу географ проявляє себе з іншого боку. Побачивши, як діти через його байдужість майже не розбилися, переходячи пороги річки, Віктор відкрився з іншого боку. Він дійсно переймався за долю дітей.
Головного героя зіграв Костянтин Хабенський. Актора підібрали дуже вдало. Віктора Служкіна можна побачити не тільки завзятим пиякою, а й досить начитаною людиною, не тільки байдужим, а й зацікавленим та турботливим. Костянтин зумів відкрити свого героя з різних боків.
Героїня Олени Лядової – Надія зовсім протилежна по характеру до її чоловіка. Вона не боїться змін. Не збирається миритися з поганим життям, а намагається шукати нову долю. Проте, нічого кардинально не змінюється. Чого їй не вистачило? Надія так і не зуміла попрощатися зі старим життям перед тим, як будувати нове.
Акторська гра Олени Лядової на досить високому рівні. Її персонаж не залишає глядача байдужим.
Окремо хотілось би виділити Будкіна - друга дитинства Віктора. Досить активний та веселий герой, який вносить краплину позитиву у життя родини Служкіних. Хоча через Будкіна Надія з чоловіком багато сваряться, але загальну похмуру атмосферу у будинку він розбавляє.
Потрібно відмітити гру Андрія Приткова у ролі розбишаки Градусова, який чудово вжився в роль. Трохи непереконливою здається Анфіса Чорних у ролі Маші Большакової. Проте, загалом акторський склад підібраний дуже гармонічно.
Музичне оформлення дуже точно відтіняє тему фільму.Починаючи з пісні Валерія Кіпєлова «Я свободен», «Владимирский централ» та закінчуючи «Его же посадять за мертвых детей» - пісня, яка взагалі не потребує жодних коментарів. Вона проходить через увесь фільм та задає його настрій.
Потрібно відмітити операторську роботу. Сірість, монотонність, тьмяність кольорів якнайкраще передають атмосферу тієї глибинки, в якій відбуваються події фільму. На противагу сумному та похмурому місту з кладовищем залізних кораблів у другій частині показана краса природи.
Отже, фільм викликає досить неоднозначні враження, але він безперечно вартий уваги!
