Рецензія на фільм «Чорна пантера: Ваканда назавжди»
Вакандійська пісня скорботи, надії та океанів
Після смерті видатного актора Чедвіка Боузмана, який багато років відважно боровся з раком, доля сиквела «Чорної пантери» опинилася під питанням, адже було б нечесно взяти на його роль, на роль Т’Чалли/Чорної пантери, іншого актора і зробити вигляд, наче все добре, як було б нечесно й відмінити сиквел, адже історія Ваканди та її відважних людей мала жити далі й надихати далі, а також стати справжнім спадком актора, який до останнього віддавав кінематографу всього себе, незважаючи на свою хворобу. І так на світ з’явилася стрічка Раяна Куглера «Чорна пантера: Ваканда назавжди», присвячена пам’яті Чедвіка Боузмана та його спадку.
Фільм «Чорна пантера: Ваканда назавжди» є заключним розділом Четвертої фази кіновсесвіту Marvel та зворушливим триб’ютом Чедвіку, навіть його трейлери викликали масу емоцій, проте й вони не могли підготувати глядачів до того, що приготував режисер Раян Куглер та талановиті актори. Від першого епізоду і до останнього. Протягом усього фільму відчувається, що серцем «Чорної пантери» був Чедвік і що його дуже не вистачає. Не вистачає його королівської присутності, не вистачає сцен Т’Чалли з Шурі, Т’Чалли з Окойє, Т’Чалли з Накією, Т’Чалли з усіма. Найбільше, звичайно, відчувається, як його не вистачає акторам, адже за кадром Чедвік був їхнім другом, їхнім ментором, тож тепер усім їм та їхнім персонажам доводиться продовжувати історію Ваканди самотужки, без свого товариша і свого короля, але горе гуртує людей, і команда «Чорної пантери» зібралася разом знову, щоб пережити цю втрату у компанії одне одного та в компанії глядачів з усього світу, а також щоб продовжити справу Чедвіка, продовжити розповідати історії про неймовірних африканських героїв та супергероїв і надихати наступні покоління.
Скорбота виступає центральною темою «Ваканди назавжди», та й не могло бути інакше, проте сюжет стрічки показує, що під час скорботи життя не зупиняється, світ не зупиняється, і ось Ваканда вже зіштовхується з новим небезпечним ворогом, який також володіє вібранієм, суперлиходієм Намором, королем підводної країни Талокан, яку населяють нащадки майя, що століття тому були змушені рятуватися від іспанських колонізаторів в океані. Тож цього разу глядачів чекає не тільки повернення до Ваканди, а й подорож у підводне королівство, яке дивує і вражає, наче зйомки дійсно велися в якійсь загубленій Атлантиді, а після виходу вже 30 фільмів MCU, це вселяє надію у майбутнє цієї супергеройської франшизи, яка останнім часом випускає забагато контенту, за яким важко встежити, і шанувальники відчувають від цього певну втому. Проте не під час перегляду фільму «Чорна пантера: Ваканда назавжди». Суперлиходій Намор є мутантом і володіє суперсилою та супершвидкістю, а завдяки крилам на своїх ногах вміє літати, проте його мотивація значно більше перегукується з реальним світом, особливо зараз, – він хоче розв’язати війну, бо усіх ненавидить і гадає, що легко переможе наземний світ (очевидно, про Месників в океані не чули). А в одній сцені, коли він каже Шурі, що хоче почати війну, бо «інакше на нього нападе наземний світ», я взагалі чекала, що він, як той білоруський фюрер, дістане карту і почне їй показувати «аткуда на Талокан готовилось нападеніє». Мексиканський актор Теноч Уерта чудово справився з цією роллю, причому настільки, що навіть у тому дивному костюмі, тобто в зелених плавках, він виглядає досить грізним та небезпечним і не викликає сміху. Більш того, Намор та його люди стали важливою репрезентацією корінного населення Південної Америки у всесвіті MCU, який продовжує розповідати історії різних країн та народів, розширюючи світосприйняття глядачів та шануючи різні культури, особливо ті, які постраждали від воєн та колонізації, проте все одно вистояли та зберегли свою самобутність і свої традиції.
Але головна причина дивитися фільм «Чорна пантера: Ваканда назавжди» – це навіть не підводний диво-світ чи суперлиходій у плавках (хоча він у них шикарно виглядає), а, звичайно, наші улюблені вакандійки. Зокрема у сиквелі підкорюють та зворушують королева Рамонда та Шурі. Актриси Анджела Бассет та Летішіа Райт відзначилися у цьому блокбастері одними з найкращих виступів за всю історію всесвіту Marvel. Вони дійсно заслуговують номінацій на «Оскар», і якби ця стрічка була авторською драмою, а не супергеройським кіно, вони точно були б номіновані в майбутньому сезоні нагород. Хоча, можливо, Кіноакадемія цього разу зробить виключення хоча б для Бассет, адже вона просто неймовірна в образі королеви-матері. Хтось скаже, що вони не грали, а показували свій справжній біль від втрати Чедвіка, але насправді потрібна неймовірна акторська майстерність, щоб взяти реальну скорботу після втрати близької людини і поєднати її з почуттями свого персонажа, водночас продовжуючи вести своїх героїнь вперед і переживаючи цю втрату перед багатомільйонною аудиторією. В такому випадку це не просто гра – це справжній мистецький перформанс. І якщо свій талант Бассет вже давно демонструє світові, то Летішіа вийшла у другій «Чорній пантері» на новий рівень, адже у минулому фільмі її Шурі все ще була бунтівним тінейджером, а зараз вона була змушена швидко подорослішати, стати молодою жінкою, на чиї плечі лягає неймовірна відповідальність. Вона буквально несе це непросте кіно на своїх плечах, і місцями від її гри аж мурашки по шкірі. Вона так по-справжньому показує і біль, і гнів Шурі після втрати Т’Чалли, з якою їй так складно змиритися, що у деяких сценах просто хочеться її обійняти.
На жаль, у Дора Міладже тут менше екранного часу, і у стрічці «Ваканда назавжди» немає такої епічної сцени за їхньою участю, як, наприклад, у серіалі «Сокіл і Зимовий солдат» (якщо ви не бачили той епізод, то хутчіш його загугліть). Але повертаються Окойє (Данай Гуріра) та Накія (Люпіта Ніонго), і хоча це лише другий сольник за участю цих відважних воїтельок, відчувається, що без них Ваканда неможлива. Як і без М’Баку (Вінстон Д’юк), який, незважаючи на свій гонор та колишній конфлікт з Т’Чаллою, завжди готовий прийти на допомогу королівській родині і стає для Шурі підтримкою, тим другом її покійного брата, який заприсягся бути на її боці у скрутні часи. Також у сиквелі «Чорної пантери» повертається агент ЦРУ Еверетт Росс (Мартін Фріман), який цього разу допомагає вакандійцям на відстані, ризикуючи своєю кар’єрою, і тим часом нам розкривають цікаву деталь з його сімейної біографії, яка ще покаже себе у фільмі «Громовержці». І це буде далеко не єдиний сюрприз сиквела, адже сюжет представить кілька нових персонажів, одна з яких стане новою супергероїнею MCU і незабаром повернеться у серіалі «Залізне серце».
Щодо сюжетних мінусів стрічки (обережно, далі є спойлери), то в протистоянні Намора та Ваканди було трохи незрозуміло, чому Ваканда, яка у фільмі «Месники: Війна нескінченності» була однією з найхоробріших та найсильніших армій світу і пліч-о-пліч з Месниками боролася з армією Таноса, а у продовженні «Месники: Завершення» допомогла перемогти Таноса, зараз не змогла одразу дати відсіч Талокану. У фінальній битві взагалі приймали участь лише Дора Міладже та один загін з клану М’Баку, і нам чітко дали зрозуміти, що Ваканда б програла, якби Шурі не перемогла Намора. Виглядає це дуже дивно, як і те, що вакандійці вирушили в океан, щоб битися з армією підводного короля, яка є найсильнішою якраз у воді та має вдосталь удосконалених представників. Навіть на березі у них була б набагато більша перевага. Проте, можливо, таким чином творці стрічки вирішили підкреслити, наскільки слабшою стає армія, коли втрачає такого головнокомандуючого, яким був Т’Чалла. Він завжди першим кидався в бій, подаючи своїм людям приклад, тож цього разу, без нього, вони дійсно були ослаблені, а моральний дух воїнів завжди грає велику роль на полі битви. Але, сподіваюся, що нова Чорна пантера знову об’єднає Ваканду, і ми ще побачимо, як вони рятують світ у майбутніх «Месниках».
Раян Куглер знову зняв дещо набагато більше, ніж черговий супергеройський екшен від Marvel. Якщо попередні блокбастери MCU «Доктор Стрендж у Мультивсесвіті божевілля» та «Тор: Любов і грім», які також вийшли у кіно цього року, режисери знімали з метою розважити шанувальників, то Куглер, як і у випадку першої «Чорної пантери», має значно серйознішу та більш відповідальну мету – репрезентація темношкірих супергероїв, репрезентація темношкірих жінок, репрезентація меншин, яким рідко дають голос у блокбастерах з таким великим бюджетом, який потім покажуть в усьому світі. А у сиквелі до цього ще додалася велика відповідальність з честю попрощатися з Чедвіком. І Куглер разом з акторами та знімальною групою Marvel втілили це в життя з неймовірною грацією, серцем, добротою, відвертістю та любов’ю. З великою любов’ю до Чедвіка, який назавжди буде жити у фільмах та у наших серцях, серцях людей по всьому світу. Він був справжнім митцем, який віддавав кінематографу всього себе, продовжуючи зніматися у всіх цих виснажливих блокбастерах у перервах між операціями та боротьбою з раком. Рак забрав його життя, проте він не переміг Чедвіка. Не переміг його сильний дух та добре серце й ніколи не переможе пам’ять про нього. Адже завдяки ньому весь світ зараз скандує: «Wakanda Forever».
Стрічка «Ваканда назавжди» нікого не залишить байдужим при перегляді. Вона вийшла на великі екрани саме в той потрібний час, коли багато з нас через війну переживають втрату близьких, коли буває складно впоратися з цим болем, коли від скорботи та інших пов’язаних з нею емоцій іноді перехоплює дихання, коли здається, що з-під ніг вибили землю... Проте варто пам’ятати, що ви в цьому не одні, що потрібно дати собі час, щоб впоратися з втратами, щоб пережити найтемніші часи. Адже навіть після найтемніших часів на горизонті завжди встає сонце. І це сонце нагадує нам, що ті, кого ми втрачаємо, продовжують жити у наших серцях та наших добрих справах.
