Рецензія на фільм «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця» (2025)
Вдови теж заслуговують на щастя
У нашому суспільстві існує багато упереджень щодо жінок, тим паче щодо вдів. Одним з таких прикладів можна вважати нещодавній хейт, що полився в сторону молодої жінки, яка втратила свого чоловіка на війні й через кілька років вирішила піти на шоу «Холостяк». Суспільство любить оцінювати чуже горе і лізти з непроханими порадами, особливо коли люди самі особисто не стикалися з певним травмуючим досвідом. То жінка «зарано» починає ходити на побачення, то жінка «надто довго» носить траур і сидить вдома — як ви знаєте, суспільству ніяк не вгодити. Тому досить своєчасно, на жаль, для українського суспільства, вийшов фільм «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця» за участю незрівнянної Рене Зеллвегер. Адже в цій частині вона теж стає вдовою...
Ви ж пам'ятаєте Бріджит Джонс? Звісно, що так, адже цю неймовірну кіногероїню з неповторним почуттям гумору просто неможливо забути. Вона стала іконою 2000-х, адже чесно увірвалася на кіноекрани з усіма своїми «недоліками», показавши світові, і в першу чергу жінкам, що не потрібно бути ідеальними й весь час гнатися за трендами. Досить бути собою, і тоді за вас будуть битися британські серцеїди Колін Ферт та Г’ю Грант. Популярність Бріджит складно переоцінити, бо романтична комедія «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця» є четвертою пригодою цієї кіногероїні, а таке до неї (та після неї) ще нікому не вдавалося. Проте цього разу Бріджит змусить вас не тільки сміятися на весь голос, а й плакати, адже вона втратила свого містера Дарсі, з яким нарешті одружилася наприкінці третього фільму. І нова стрічка присвячена саме тому, як вона переживає цю втрату, вчиться бути матір’ю-одиначкою та знову знаходить в собі сили вірити в кохання.
Я дивилася чимало романтичних комедій, проте ще жодна з них не мала головну героїню, якій за 50 років і яка стала вдовою. Зазвичай Голлівуд (і європейський кінематограф) обходить цю делікатну тему стороною. А дарма. Бо про це потрібно говорити. Адже є багато жінок, які опинилися через масштабну війну (та й через інші причини) в схожому становищі. І дуже хочеться, щоб вони знайшли в собі сили жити далі з цією жахливою втратою і колись знову змогли радіти життю. Бо їхні чоловіки хотіли б цього, хотіли б, щоб матері їхніх дітей не опускали руки й навчилися знову усміхатися. І Бріджит, яку вже майже чверть століття блискуче грає Зеллвегер, показує це на своєму прикладі у фільмі «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця», події якого розгортаються через чотири роки після смерті Марка Дарсі, який був коханням усього її життя. Маючи талант потрапляти в різні халепи, в один з таких днів вона знайомиться з хлопцем, який на двадцять років її молодший... Між ними спалахує іскра, і Бріджит вирішує спробувати знову ходити на побачення. Але хіба це те, що треба матері двох дітей?
Звичайно, з першого погляду очевидно, що у Бріджит та її молодшого хлопця Рокстера (Лео Вудалл) дуже мало спільного, але ці стосунки допомагають жінці знову відчути себе живою та бажаною, тож у них є великий плюс. А ще неможливо не помітити хімію між нею та містером Воллікером (Чіветел Еджіофор), який вчить її дітей. Він своєю раціональністю трохи нагадує Дарсі, тож Бріджит притягує його увагу своєю безпосередністю та невмінням планувати наперед. Так наша улюблена героїня з романів письменниці Гелен Філдінг демонструє нам, що і в 50 років можна ходити на побачення. І це просто фантастично, що стрічка «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця» нагадує глядачам, що закохатися можна в будь-якому віці. У Бріджит вже було «кохання всього її життя», тож вона не шукає іншого «містера Дарсі», але й не закриває своє серце для можливості знайти зрілі стосунки, від яких захочеться усміхатися щодня. І за це я їй аплодую.
Складно сказати, чи романтична комедія «Бріджит Джонс: Закохана у хлопця» справді є заключною частиною пригод невгамовної Бріджит Джонс, але якщо це правда, то вона має чудове закінчення для нашої героїні. Під час її перегляду — завдяки щирій грі Зеллвегер — переживаєш стільки різних емоцій, що вона точно не розчарує шанувальників цієї франшизи. Та й взагалі це одна з кращих романтичних комедій останнього десятиліття.