Біографія Елайджи Вуда

Біографія Елайджи Вуда

Елайджа Вуд провів майже півжиття на різних знімальних площадках. Свідчення тому – його послужний список. Історія його життя – історія його кар'єри. А кількість фільмів, у яких грав Елайджа, набагато випередило його вік: незважаючи на молодість, він зіграв майже в сорока кінокартинах і телефільмах.

Елайджа Джордан Вуд з'явився на світ 28 січня 1981 року в містечку Селар-Репідс, штат Айова, у родині Уоррена й Деббі Вудов. У нього є старший брат Захарія й молодша сестра Ханна, теж актори. Як це часто буває, на знімальну площадку юного Вуда привели батьки. І не випадково: ще в ранньому віці Елайджа Вуд любив виступати перед глядачами, за що мама кликала його «маленькою мавпочкою».

В 1984 році трирічний Елайджа вперше виявився на знімальній площадці – Малькольм Моубрей зняв маляту в картині «Приватна функція», сатиричної комедії про викрадення свині. Навряд чи цей перший досвід залишив якийсь слід у свідомості дитини, однак, через три роки його знову запросили на зйомки – цього разу в строгій мелодрамі «Крихітка Дорріт». Елайджа непохитно переніс значні обсяги прози Діккенса, які йому доводилося заучувати, і повернувся в рідну Айову.

Елайджа Вуд у цей же час встиг спробувати себе в модельному бізнесі, і в 1988 році на настійну вимогу модельної школи Avant Studios його родина переїжджає в Лос-Анджелес. У сім років Елайджа починає зніматися в рекламі на телебаченні. «Менеджер, що займався підбором дітей для кіно, запитав у мене, чи хочу я грати, — згадує актор. — У такому віці в дитини немає страхів, усе було дуже весело, я вперше побачив пальми, це було просто фантастичне видовище!»

Елайджа Вуд у Лос-Анджелесі починає акторську кар'єру. Зігравши сина Ейдана Куінна в третій частині трилогії Баррі Левінсона «Авалон», Вуд скорив американських критиків. В 1990 році цей фільм був номінован на «Оскар» у декількох категоріях. Він виявився для Елайджи доленосним – ролі посипалися на його кучеряву голову, як з рога достатку. Після проекту «Дитина в ночі» Вуд потрапив у дійсний «Рай». Там десятилітньому Елайджу Вуду призначено було виконати свою першу головну роль у компанії Мелані Гриффіт і Доном Джонсоном. Історія дорослішання юного Уілларда вийшла настільки успішною, що в наступному році саме Елайдже Вуду Ричард Доннер надав роль в «Радіоекспрессі».

Елайджа Вуд протягом декількох років втілював образи ранимих підлітків: в 1992 він блищав у телефільмі «Дайо», а через кілька місяців зіграв у дійсному голлівудському хіті «Вічно молодий» з Мелом Гібсоном і Джейми Лі Кертіс. У наступному своєму проекті він ділив лаври успіху із ще одним хлопчиком-зіркою – він грав у парі з Маколеєм Калкіним в «Гарному сині» Джозефа Рубіна.

«Оглядаючись назад, можу сказати, що світ дитят-акторів досить твердий», — згадує Вуд. Елайджа Вуд дуже вдячний своєї матері за те, що вона підтримувала його, будучи присутньою на зйомках разом з його сестрою: «Це дуже складний світ, у ньому не так просто вижити, якщо у вас немає за спиною надійної опори. Моя мама завжди хотіла, щоб у мене було нормальне дитинство, щоб я ріс, як звичайна дитина. Я рідко зустрічав родини, які були б настільки ж близькі, наскільки близькі ми. Мені дійсно повезло. Я не мав особливих емоційних контактів з батьком, тому для мене це не було великою проблемою». Актор бачив свого батька востаннє багато років назад, коли той розвівся з його матір'ю.

В 1993 році Стівен Соммерс запропонував Вуду роль Гекльберрі Фіна у восьмій адаптації відомого твору Марка Твена, а амплуа дитини з неблагополучної родини було розвинено в поствьєтнамській "Війні" Джона Евнета. Незважаючи на вік, Елайджа витримував ритм: два фільми в рік. ДО 1994 року він уже заробив на червоний «Феррарі» і зупинятися не збирався.

«Я люблю все, що пов'язане з кіновиробництвом, — говорить він. — Люблю цей процес від початку до кінця, від звукооператора до монтажу. Я люблю грати, улазити в шкіру своїх героїв, приміряти на себе різні характери й відкривати інших людей, я вчуся розуміти не тільки їх, але й життя в цілому».

Нова головна роль і новий успіх супроводжували Вуду в драмі Роба Райнера «Норт» (1994), у якій він з достоїнством виконав роль ідеальної дитини. Однак у силу його дорослішання вибір персонажів помітно звузився. Після комедії «Фліппер» (1994) з Полом Хоганом і дельфіном втілювати й далі образ дитини було вже важко. Були потрібні дійсно серйозні проекти, головним з яких виявився «Крижаний шторм» (1997) Енга Лі, де Елайджа грав із Христиною Річчі.

В 1998 році Роберт Родрігес зібрав команду для зйомок «Факультету», де Елайджа Вуд зіграв одну з головних ролей, і в тому ж році він став в образі юного астронома у фантастиці Мімі Ледер «Зіткнення з безоднею». Ці картини користувалися стійкою любов'ю публіки й зібрали непогану касу у світовому прокаті. Дивний ріст кар'єри Вуда був продовжений в 1999 році: тоді вийшла молодіжна драма Мартіна Даффи «Невразливий джміль», у якій компанію Елайдже склала чарівна Рейчел Лі Кук.

Потім Пітер Джексон, що задумав екранізувати «Владаря кілець» Дж. Р. Р. Толкієна, запропонував Елайдже роль Фродо Беггінса. Саме цей фільм і став самим значним у кар'єрі «вічного хлопчика». Перша частина магічної саги Джексона була визнана гідною в 2002 році чотирьох «Оскарів».

Елайджа Вуд про майбутні зйомки трилогії почув під час роботи над «Факультетом». Він умовив свого друга, режисера Джорджа Хонга, зробити кінопробу з ним у ролі Фродо. Ролик удався: Елайджа Вуд послав його в Нову Зеландію режисерові, і Джексон погодився на прослуховування молодого дарування. А після зустрічі він уже не сумнівався в тім, що виконавець головної ролі знайдений. Вуд просто ідеально підійшов під опис, колись дане своєму героєві автором трилогії. На час зйомок Елайдже довелося перебратися на тимчасове місце проживання в Нову Зеландію, чим він був досить задоволений. «Зеландія – разюче гарне місце! — розповідав актор в одному з інтерв'ю. — Це саме сьогоденне толкієновське Середзем’я!»

Елайджа Вуд приєднався до чудового сузір'я акторів: Яну Маккеллену в ролі чарівника Гендальфа, Яну Гору в ролі хоббіта Більбо Беггінса, Кейт Бланшетт у ролі королеви ельфів Галадріель і Лів Тайлер у ролі ельфійскої принцеси Арвен. «Я начебто був запрошений взяти участь у подорожі, що дозволило мені не тільки навчитися акторської майстерності, але й розвитися як особистості. Це як виконання хлоп'ячої мрії – взяти в руки меч і боротися із чудовиськами, карабкатися по скелях».

До речі, жертви, які приносив Елайджа Вуд на вівтар мистецтва, гідні замилування: наприклад, дві з половиною години щоденного гриму, заради якого доводилося вставати в п'ять ранку. Але саме такої ролі чекав Елайджа. Паралельно з напруженою роботою над черговими серіями «Братерства кільця» (марафон у Новій Зеландії тривав 274 дня) він зіграв у картині «Просаджене середовище» (2001) у ролі жертви ірландських гангстерів, що сидять у непутящого хлопця «на хвості». Потім, коли Джексон вирішив перезняти деякі сцени з «Володаря кілець», йому довелося знову повернутися на зйомки. Вуд зізнається, що образ Фродо як і раніше живе в його душі. «Хоббіти, крім свого маленького росту, відрізняються ще чистотою, любов'ю до життя, здатністю дружити, обожнюють гарну їжу й гарну розмову, — говорить він. — Це самі чудові речі в нашому житті. Я почував себе трохи хоббітом і до зйомок, але зараз я став їм у глибині свого серця».

Тим не менше, імідж Фродо Беггінса жодним чином не відтіняє його, Елайджа вирішує грати неприємних героїв, як, наприклад, мисливця у «Вічному сяйві пристрасті» (2004) і серійного вбивцю в «Місті гріхів» (2005). Крім того, він грає в таких фільмах, як «Недотепи» (2000), «Все, чого я хочу» (2003) і «Діти шпигунів 3D. Кінець гри »(2003). У 2005-му цей чарівний актор зіграв у «Фанаті» і «MTV Presents: The Next Generation Xbox Revealed», а також у «Сяйві» і брав участь в озвучуванні мультиплікаційної музичної комедії «Веселі ніжки» з Робіном Вільямсом і Бріттані Мерфі.

У 2005 році Елайджа Вуд заснував свою звукозаписну компанію Simian Records. З компанією Simian Records підписали контракт Apples In Stereo і Heloise & The Savoir Faire.

Родина Елайджи Вуда

Батько

Уорен Вуд – розлучився з матір'ю Елайджі в 1996 році

Мати

Деббі Вуд – розлучилася з батьком Елайджі в 1996 році

Брат

Зак Вуд – народився в 1974; продюсер відео ігор

Сестра

Ханна Вуд – народилася 7 жовтня 1983; поетеса і актриса; грала невеликі ролі в деяких фільмах Елайджі