Рецензія на фільм «Дуже погані матусі 2»
Скоростиглий різдвяний сіквел
Після «Хто в домі тато 2» комедія «Дуже погані матусі 2» є другим святковим сіквелом до посередньої, але неодноразово окупившої себе в прокаті комедії про батьків, які намагаються бути кращими для своїх дітей, але потім втручається життя або дідусі/бабусі, і всі свята летять шкереберть. Чи змогли ці матусі перевершити у своєму святковому божевіллі татусів?
Режисери і сценаристи Джон Лукас і Скотт Мур, які придумали одну з найбільш відомих комедійних франшиз «Похмілля у Вегасі», за рекордний час зробили продовження своїх «Дуже поганих матусь», що вийшли на екрани влітку 2016 року, причому зробили це за старим ледачим рецептом. Вони просто перенесли події ближче до Різдва і приправили каст відомими актрисами, які зіграли мам центральних героїнь.
Після подій перших «Дуже поганих матусь», де молоді мами Емі, Кікі і Карла дружно повстали проти тиску суспільства, що зводить їх з розуму, їх життя не змінилися. Та й самі вони залишилися тими ж, що і на самому початку, хоча нібито у фіналі першого фільму зробили якісь висновки. Тільки тепер до їх звичайного головного болю додається ще і стресова підготовка до Різдва, адже саме мама повинна і відмінні подарунки всім домочадцям, родичам і друзям купити, і хату перетворити на «Зимовий Діснейленд», і наготувати купу смакоти, щоб пригощати сім'ю всі свята. А хіба після їм хтось скаже спасибі? Звичайно ні, оскільки оточуючі звикли до такого порядку і сприймають це як дане, не замислюючись, скільки маминих сил було витрачено, і не помічаючи, що в свято мамам хочеться не веселитися і пити шампанське, а просто поспати від втоми що навалилася. Тому Емі, Кікі і Карла вирішують, що з них вистачить, і збираються провести свята розслаблено в колі дітей та їжі на винос. І все було б добре, якби не їхні мами, чиє уявлення про Різдво зовсім інше.
В образах цих симпатичних у всіх сенсах героїнь на екрани повернулися Міла Куніс, Крістен Белл і Кетрін Хан, і, дивлячись на цих талановитих актрис, мимоволі задаєшся питанням, чому вони не знімаються в чомусь більш розумному. Сподіваюся, вони не підписалися на «Дуже поганих матусь 3» і «Дуже поганих матусь 4», а то витратять на ці бездарні сіквели всі свої найкращі роки.
Перетворювати свята своїх дочок на пекло вирішують їх мами, яких грають чудові Крістін Баранскі, Шеріл Хайнс і Сьюзен Сарандон. Але в даному амплуа вони аж ніяк не настільки чудові, як у більш пристойних проектах, оскільки цих божевільних бабусь чи не з перших хвилин хочеться записати на прийом чи то до психолога, чи то вже до психотерапевта. Хіба тільки Сарандон тут пару раз показує, що є ще порох у порохівницях, адже їй дісталася роль рокерши, яка живе в дорозі. Але якщо ви хочете побачити її в дійсно гарному образі, то подивитеся 1 сезон серіалу «Ворожнеча», де вона зіграла Бетт Девіс, за що і отримала свіжу номінацію на «Золотий глобус».
Підозрюючи, що цього разу однієї лише чарівної посмішки Джея Ернандеса глядачкам буде недостатньо, творці «Дуже поганих матусь 2» вирішили приправити свій сіквел оголенням у виконанні зірки популярного драматичного серіалу «Це ми» Джастіна Хартлі. Він грає стриптизера Тая Свіндла, з яким Карла знайомиться на роботі. Тай приходить до неї в салон, щоб зробити повну епіляцію зони бікіні», і, будучи абсолютно голим (адже саме так це і робиться), розсовує перед нею свої ноги і сідниці за компанію. Загалом, «дуже романтична історія». Тільки грань між сексуальним і вульгарним тут зовсім стерлася, і враження від перегляду подібних сцен не найприємніші, кажу вам це як дівчина традиційної орієнтації. А радити дану комедію чоловікам, які не люблять споглядати гігантські члени в обтягуючих блискучих червоних трусах, і зовсім не буду. Ваша психіка може цього не витримати. Це вам, на жаль, не «Супер Майк» з його гарними постановками.
В кінотеатри США «Дуже погані матусі 2» вийшли на тиждень раніше, ніж «Хто в домі тато 2», українські глядачі дивляться дані фільми у зворотному порядку, але від цього вони не виглядають менш близнюками. Навіть незважаючи на те, що події фільму про мамочок відбуваються з передмісті Чикаго, а події картини про татусей – на курорті в горах, в них дуже складно знайти відмінності. Всі їх персонажі настільки «стереотипно американські» в поганому сенсі цього виразу, що здається, що вони всі живуть на одній вулиці. У них є великий будинок, здорові діти, красиві чоловіки або бойфренди («Хто в домі тато 2» – гарні дружини або герлфренди), грошей теж вистачає, хоча на роботу майже ніхто не ходить, адже за сюжетом у нас свята, загалом, справжня американська мрія. Про таке шикарне життя мріє більша частина населення Землі, але герої всі як один примудряється зіпсувати свято і собі, і близьким. Можна прикинутися, що режисери хотіли відкрити глядачам на це очі, але ні, в «Дуже поганих матусях 2» відсутній настільки глибокий сенс, максимум їх меседж зводиться до того, що потрібно любити своїх мам, якими б пришелепкуватими вони не були, тобто незважаючи ні на що, адже вони завжди хочуть як краще, але донесення цього меседжу до аудиторії дуже кульгає. Оскільки під кінець комедія перетворюється на одну тривалу сварку дорослих дочок та їх мам, яку дивитися зовсім несила.
Але Лукас і Мур чого тільки не намагалися придумати, щоб розважити глядача: у нас тут і расистські жарти є (2017 рік, а нічого краще придумати так і не змогли), і сімейний похід в парк з батутами (тому що в боулінг вже грали в «Хто в домі тато 2»), і п'яні танці на колінах у Санти (ці матусі були дуже погані), і навіть верблюд на пафосній вечірці (а що, багаті гості люблять вступати своїми туфлями від Крістіана Лубутена в верблюдяче лайно). З усього цього божевілля по душі довелося, мабуть, викрадення головними героїнями ялинки. Багато хто після перегляду напевно подумали б про втілення цієї авантюри в життя, але якщо з магазину ялинку ще якось можна винести, то на виході з торгового центру вас все одно зупинить охорона, так що не варто і намагатися. Як не крути, доведеться прикрашати свою. Або, як зробила мама Емі, викликати декораторів, які нарядять за останнім писком моди (а потім ви запищите від кількості цифр на їх рахунку за виконану роботу).
Колись Голлівуд знімав чарівні фільми про Різдво, як «це чудове життя» або «Один вдома», а тепер отримуємо ось такі жахливі комедії про недбайливих мамочках і течках, які можна хіба що фоном включити, поки прибираєш квартиру до свята. Схоже, у наш час на звання різдвяної класики претендують одні лише «Зоряні війни».
Ні екранним матусям, ні екранним татусям не вдалося створити справжнє різдвяно-новорічне (новорічно-різдвяне, якщо дивитися на православний календар) настрій. Доведеться створювати його своїми силами.