Рецензія на мультфільм «Рая та останній дракон»
Красиве, але розчаровуюче повчання від Disney
У 2020 році на великих екранах домінувала анімаційна кіностудія Pixar, подарувавши нам два шедевра під назвою «Уперед» і «Душа», останній з яких напевно отримає «Оскар», так що в 2021 прийшов час для студії Disney відвоювати у Pixar пальму першості і нагадати глядачам будь-якого віку, що мультиплікатори Disney все ще можуть створювати неповторні мультфільми, від яких і у дітей, і у дорослих захоплює дух. І анімаційна пригода «Рая та останній дракон» ідеально для цього підійшла. Якби не одне серйозне «але».
Мультфільм «Рая та останній дракон» починається дуже багатообіцяюче, представляючи сильну та незалежну південноазіатську героїню Раю (Келлі Марі Трен), яка володіє бойовими мистецтвами і впевнено йде вперед, оскільки для неї існує тільки її місія – знайти останнього дракона, який може врятувати її помираючий світ і, що найголовніше, оживити її батька, якого монстри друуни перетворили на камінь. Коли вона знаходить веселу дракониху Сісу (Аквафіна), між ними одразу виникає дружба, незважаючи на їхні різні характери. І спочатку досить цікаво спостерігати за серйозною Раєю, навченою гірким досвідом не довіряти людям, та наївною Сісу, яка вірить у краще в людях (та в єдинорогів), але поступово нав'язливість Сісу та її готовність вірити навіть найпідлішим людям перетворюють круту історію про Раю на рожеві соплі для найменших дітей, псуючи все враження від мультфільму.
Довіра стає наріжним каменем сюжету «Рая та останній дракон», і це був би чудовий посил, якби сам мультфільм та його персонажі постійно не показували, що людям дійсно краще не вірити. Оскільки Раю раз у раз зраджують, фігурально втикаючи їй ніж у спину (а часом намагаються зробити це цілком буквально). Причому зрада стає в казковому світі Кумандра не виключенням, а правилом, але наївна Сісу все одно постійно «виховує» Раю і твердить їй про те, що людям потрібно вірити. Потрібно, але не тим, які знову і знову вас зраджують. Якщо творці мультфільму дійсно хотіли показати, як важливо людям закопати сокиру війни і почати довіряти одне одному, то не потрібно було їх постійно показувати такими невиправними зрадниками. І так, тут я говорю зокрема про головну лиходійку Намарі (Джемма Чан), яку теж зіпсували цією дурною сюжетною лінією.
На початку фільму Намарі хитрістю вивідує у Раї, де знаходиться Камінь дракона, і, будучи ще дитиною, призводить до того, що в їхній світ вриваються злі сутності друуни, які перетворюють людей на камінь, а навколишній світ – на неживу пустку. До свого повноліття Намарі стає небезпечною і дуже лютою воїтелькою, яка будь-кому, хто встане на її шляху, готова перерізати (або навіть перегризти) горлянку. І це робить її серйозним противником для Раї, адже хоча у нашої героїні в руках гострий меч, але в душі – добре серце. Ось тільки велику лиходійку Намарі сценаристи навіщось вирішили зіпсувати під кінець. Вони вирішили показати, що вона в глибині душі все-таки хороша і теж гідна врятувати світ... І це було б круто, якби перед цим вона не стала вбивцею. Так, в одній сцені вона вбиває, а в наступній Рая повинна її моментально пробачити за вбивство, щоб врятувати світ. Так собі логічний розвиток персонажа, якщо чесно. Звичайно, всі люди оступаються і заслуговують на другий шанс. Але не холоднокровні вбивці-псіхопатки, як Намарі. Або тоді не потрібно було робити її вбивцею, раз на неї чекала така стрімка сюжетна арка спокути.
Здається, що весь свій час і думки творці мультфільму «Рая та останній дракон» витратили на створення чарівного світу під назвою Кумандра, а не на саму його історію, тому в візуальному плані його анімація просто дух захоплює, місцями навіть згладжуючи сюжетні промахи. Кумандра – це не просто місце дії пригод нової діснеївської принцеси-воїна Раї, а зовсім новий казковий континент в дусі Середзем'я або Вестероса, де також мешкають дракони. Тут мультиплікатори Disney своїм масштабом вийшли на новий рівень, знову довівши, що іншим анімаційним кіностудіям залишається лише боротися одна з одною за 2-е місце в світовому рейтингу.
Крім головної героїні, яка підкорює силою свого духу та бойовими навичками, і дивовижного світу Кумандра, мультфільм «Рая та останній дракон» потрапив в точку, зібравши навколо Раї цілу супергеройську команду з таких же самотніх дітей і дорослих, які чудово вміють виживати перед лицем кінця світу. Всі разом вони нагадують Вартових Галактики, оскільки теж стають дисфункціональною і трохи кримінальною, але дуже люблячою сімейкою вигнанців. І та сцена в фіналі, коли вони разом готові принести себе в жертву заради порятунку свого світу, перегукується зі сценою «Вартових», де Пітер, Гамора, Дракс і Ракета тримаються за руки, коли за допомогою Каменя Вічності знищують Ронана. Хотілося б, щоб цим чудовим героям дісталося більше екранного часу, аніж тим постійним повчанням від Сісу, що приводять до занадто утопічного хеппі-енду, де всі люди ні з того ні з сього раптом вирішили нарешті перестати воювати і стали жити дружньо. Звичайно, було б круто, якби таке раптом сталося і в нашому, реальному світі, але щоденні новини і людська натура це постійно спростовують.
Довіра – це відмінна річ, на якій будуються найнадійніші та найміцніші відносини, здатні змінити на краще увесь світ, але часом довіру потрібно заслужити. І деякі герої мультфільму «Рая та останній дракон», всупереч сліпій вірі Сісу, її точно не заслуговують. Та й не хотілося б, щоб діти, які його подивляться, почали довіряти всяким негідникам без розбору.
