Рецензія на фільм «Микита Кожум'яка»
Відродження української анімації
Ви пам'ятаєте, коли останнього разу були в кіно і дивилися там повнометражний український мультфільм? Мені лише раз пощастило дивитися на екрані українських мальованих персонажів, коли в далекому дитинстві мене повели на мультфільми про козаків (які і у футбол грали, і сіль купували, і мушкетерам допомагали, і ще багато чого робили). І ось майже через двадцять років я знову сиджу в кінозалі і дивлюся український мультфільм, тільки вже повнометражний, сучасний і який збирається підкорювати глядачів з інших країн – «Микиту Кожум'яку»...
Анімаційний фільм «Микита Кожум'яка» планувався вже давно, але його втілення в життя почалося лише два роки тому, коли в проект прийшов вірменський режисер Манук Депоян, який довгий час працює в Україні. І ось стараннями його команди на світ з'явився маленький худенький хлопчик на ім'я Микита, який мріє повторити подвиг свого батька-богатиря Кирила Кожум'яки, що зняв шкуру зі злісного дракона.
Головний герой «Микити Кожум'яки» на перший погляд мало чим відрізняється від звичайного персонажа-хлопчиська, який волею випадку опиняється у вирі небезпечних подій і повинен стати героєм, щоб врятувати себе, рідних і два світи в додачу. Але в Микиті дійсно є щось незвичайне – він сам хоче бути героєм, про що заявляє на весь голос, не соромлячись і не боячись, що над ним будуть сміятися. І більше того – він сам вирушає на пошуки цих самих пригод в чарівний світ і не збирається відступати ні на крок, як би складно не було. Розум і добре серце – ось його основна зброя, а вірні друзі, серед яких летючий миша Едді, який мріє стати магом, дівча-шибеник Роккі і її білка Камікадзе, – його армія. І якщо дух дракона все ще тішить себе ілюзіями про те, що зможе повернути собі шкуру і знайти свої колишні сили, то ця весела компанія швидко поверне його з неба на землю.
З перших сцен мультфільму стає ясно, що перед нами не зарубіжне творіння, а кінокартина, яка черпала свою історію з української культури. Нехай дракони для нас це і не надто звична справа, хоча навіть сама Дж.К. Роулінг повідомляє, що у Карпатах водиться український залізобрюх, зате в іншому, в самій основі фільму, відчувається український колорит, який досить несподівано і приємно бачити на великому екрані в анімаційному виконанні.
Основним героям «Микити Кожум'яки» свої голоси позичили українські артисти Віктор Андрієнко, Руслана Писанка, Сергій Сивохо і Василь Вірастюк, які озвучили летючого миша Едді, відьму, одержиму драконом, самого дракона і, зрозуміло, богатиря Кирила Кожум'яку. Постаралися вони на славу, особливо Андрієнко, чий Едді буквально затьмарює всіх і вся своєю харизмою. Кажучи його ж словами, він просто фантасмагоричний.
В результаті «Микита Кожум'яка» вийшов безмежно доброю і чистою казкою, де фантазія б'є ключем, натхненна досвідом західних кінематографістів, адже потрібно ж з когось брати приклад, але в той же час зберегла свою українську самобутність. А сам головний герой Микита є відмінним прикладом для дітей, тому батьки можуть не переживати і сміливо вести в кіно на цей мультфільм навіть найменших глядачів.
У нас є стільки різних казок, щоб розповісти дітям (та й дорослим), тому дуже хочеться вірити, що «Микита Кожум'яка» є першим і дуже важливим кроком до відродження української анімації.
