Біографія Еріка Робертса

Біографія Еріка Робертса

Ерік Ентоні Робертс народився 18 квітня 1956 року в Білоксі, штат Міссісіпі, США. Вибір ним своєї майбутньої професії був цілком очевидний. Його батько Волтер Робертс був режисером і керівником театральної лабораторії, а мати, Бетті Лу, захоплювалася акторською грою. У п'ятирічному віці Ерік дебютував перед камерою, зігравши дитину-каліку в теледрамі "Маленькі першопрохідники", поставлену його батьком. Той розраховував, що гра допоможе його синові вилікуватися від заїкуватості. Ерік згадує, що, коли він був ще зовсім дитиною, батько помітив у ньому одну важливу особливість: варто тільки хлопчику вивчити текст напам'ять, як заїкуватість зникає.

Інтерес до кіно прокинувся в Еріка, коли йому було одинадцять. Саме тоді він подивився фільм "До побачення, містер Чіпс". Перетворення актора Роберта Доната з парубка на старця заворожило Робертса-молодшего. "Напевно, я повинен бути вдячний йому, - сміючись, говорить сьогодні актор. - Побачивши фільм, я захотів стати кінозіркою".

Але про Голлівуд думати було рано. Робертс-молодший продовжував виступати на аматорській сцені, мандруючи з батьком по закутковим містам штату. Постійно виходячи на сцену, Ерік дорослішав набагато швидше однокласників. До того ж, допомагаючи батькам, він постійно опікував своїх молодших сестер Лізу та Джулію. Почасти тому спільної мови з однолітками юний Ерік так і не знайшов. У підлітковому віці він став дружити з більш старшими хлопцями, які швидко прилучили його до наркотиків, без яких у ті роки не обходилися жодна тусовка. До тринадцяти років Ерік уже курив марихуану, намагаючись забути про те, що в родині не вщухали суперечки та скандали. Його батьки весь час сварилися й, коли Еріку виповнилося чотирнадцять, вони розсталися.

Біль від розколу родини не затихла в його серці. Ерік майже не контактував з матір'ю - почасти через ненависть, яку відчував до її нового чоловіка. Він часто "відпускав гальма" і вплутувався в бійки. Єдиними стійкими й незмінними речами в його житті були батько й акторська гра.

Волтер Робертс, відмічаючи, що в сина є всі задатки неабиякого актора, вирішив будь якими способами дати йому першокласну акторську освіту. Тому, коли Еріку виповнилося шістнадцять років, він відправив його за океан, у найпрестижнішу англійську Королівську академію драматичного мистецтва в Лондоні. Навчання коштувало недешево, але заради сина Волтер був готовий іти на будь-які жертви. Він хотів, щоб його син домігся того, що не вдалося йому самому, - щоб він став великим актором. Після академії Робертс перебрався до Нью-Йорка й в 1976 році одержав роль у мильній опері "Світ інший". Вона протрималася на ТВ менше року, але його помітили. Незабаром Робертс дебютував у фільмі "Король циган" (1978). І глядачі, і критики помітили появу на екрані цього дивного хлопця зі звичками дикого звіра й незвичайно гарним - одухотвореним й одночасно порочним - обличчям. У ньому почувався досвід зрілої людини, що в сполученні із молодою й безневинною зовнішністю створювало вибуховий коктейль.

Наприкінці 1977 року батько раптово помер, залишивши сина в повній самітності... Ерік зізнається, що перші кроки в кіно були для нього болісними. Багато в чому через театральний досвід, що змушував його проживати кожну роль як справжнє життя. "Тільки зігравши в шести або сімох фільмах, я навчився розставатися з персонажем і повертатися у свою власну шкіру після слова "Стоп!" - згадує він. В 1985 році Ерік Робертс, ставши свого роду новим Шоном Пенном в історії кіно, був номінований на "Оскар" за роль у фільмі "Поїзд-втікач".

Еріку було двадцять три роки, коли він став зустрічатися із сорокалітньою акторкою Сенді Денніс. Залишившись без батьків, Робертс шукав жінку старше за себе, що могла б бути йому й коханкою, і матір'ю. Їхня любов тривала довго, незважаючи на важкі випробування... Улітку 1981 року Робертс потрапив у важку автокатастрофу. Він одержав тяжку черепно-мозкову травму, а половина обличчя була кривавим місивом. Кілька днів життя його висіло буквально на волоску, лікарі були впевнені, що він помре...

Медики помилилися, пророкуючи Робертсу повний або частковий параліч кінцівок. Уже через місяць він міг самостійно рухатися, а після декількох болісних операцій відновив і повну рухливість, і колишню зовнішність. Першим після аварії фільмом Еріка була "Зірка-80" (1983). У ньому він геніально зіграв психопата, так що режисери й продюсери з тих п

пір бачили в ньому тільки маніяка. І хоча Еріку Робертсу це не занадто подобалося, він навчився спритно балансувати в злочинницькому амплуа, запевняючи, що "небезпечні хлопці за сюжетом завжди вимальовані набагато більш цікаво, ніж позитивні: у них яскравіше репліки, вони краще одягаються й водять круті машини".

Незабаром актора запросили для роботи в картині "Папа Грінвич-Віллідж". Там, на зйомках він подружився з Міккі Рурком. Колишній боксер Рурк потряс Робертса тим, що майже ніколи не знав заздалегідь своїх реплік. "Він приходив до мене в гримувальну за пару хвилин до початку зйомок і запитував: "Ну, що сьогодні знімаємо?" Я відповідав: "Сцену 156". А він: "Ні, ти мені краще скажи, що в ній відбувається!"

Після цього фільму глядачі чітко розділилися на тих, хто любить Робертса, і тих, хто його терпіти не може. А незабаром трапилися зміни і в його особистому житті: бурхливо завершився роман із Сенді Денніс. Взагалі, жінки - хвороблива тема в біографії актора. Після декількох захоплень він познайомився з Келлі Каннінгем, яку сильно покохав. Однак до 1991 року, коли в них народилася дочка Емма, Робертс уже називав Келлі "найбільшою помилкою у своєму житті". Жагуча любов змінилася не менш жагучою ненавистю...

Попереду в нього були нові успіхи й номінація на "Оскар", однак наркотики продовжували підточувати його. До того ж психологічно складні ролі негідників у серйозних фільмах виснажували його нервову систему. Робертса переслідувала слава забіяки, наркомана, бабія й ненадійного актора. Останнє в очах Голлівуда було страшніше за все.

В 1990 році Ерік став свідком миттєвого зльоту до вершин слави своєї молодшої сестри Джулії . Завдяки протекції Еріка вона одержала першу роль у кіно, а через три роки після дебюту стала найкасовішою зіркою серед голлівудських жінок-акторок. Ерік насмілився критикувати її стиль і манери, за що Джулія влаштувала йому істерику, і з того дня вони не розмовляють вже сім років.

В 1992 році Ерік Робертс одружився. Його нова обраниця Еліза довго й марно намагалася помирити брата й сестру, але марно... Не встигла публіка звикнути до його нового іміджу - респектабельного голови сімейства й добропорядного громадянина, - як в 1995 році відбувся інцидент, який знову зіпсував репутацію актора. Після численних запевнень, що він знайшов в Елізі своє справжнє кохання, актор був затриманий поліцією за обвинуваченням у її побитті. З камери він був випущений під заставу...

Урок не пройшов для Робертса марно. Під спостереженням лікаря він пройшов тривалу програму лікування від наркотиків, а потім зав'язав і з палінням. Одночасно Ерік Робертс перейшов працювати на телебачення, що виглядає не цілком логічним ходом у кар'єрі сорокашестирічного актора. Тепер Америка бачить його в новому серіалі "C-16: ФБР", де він грає "гарного" хлопця.

Сьогодні Ерік розраховує остаточно стабілізувати життя роботою на ТВ. Він розуміє, що повернутися на двадцять років тому й почати життя спочатку можливо тільки... у кіно.

Родина Еріка Робертса

Батько

Уолтер Робертс – засновник Семінару акторів і письменників, Атланта; розлучився з матір'ю Робертса в 1972; Ерік жив разом з батьком; помер в 1977 від раку

Мати

Бетті Мотс – розлучилася з батьком Робертса в 1972; зберегла опіку над Лізою і Джулією, а Ерік залишився жити зі своїм батьком

Сестра

Джулія Робертс – народився в 1967; найбільш відома за роллю в "Pretty Woman" (1990) і оскароносної ролі в "Erin Brockovich" (2000)

Сестра

Ліза Робертс – народилася в 1965; з'являлася в "Something to Talk About" (1995) і "Mona Lisa Smile" (2003); також продюсировала фільм "Nothing to Lose" (1997)

Дочка

Емма Е. Робертс – народилася 10 лютого 1991; мати - Келлі Каннінгем; найбільш відома за серіалом від Nickelodeon "Unfabulous"

Дружина

Еліза Гаррет – одружилися в 1992; знімалися разом у фільмі "Love is a Gun" (1994); мати - сценарист-продюсер-режисер Ліла Гаррет

Відносини Еріка Робертса

Келлі Каннінгем

в жовтні 1991 Робертс подав до суду на виселення Каннінгем зі свого будинку; мати дочки Робертса Емми

Сенді Денніс

були довгі відносини в 1980х