Рецензія на фільм «П'ятниця 13-те»

Що я скажу із цього приводу - фільм «П'ятниця 13-е» вразив не сильно. Таке, дуже стандартне й недороге кіно «про маніяка». Якби на місці його був не Джейсон Вурхіс, а який-небудь Робін з Локслі (або, того гірше, Корвін з Амбера), фільм би став провальним. Найближча аналогія - «Не бачу зла», зовсім однотипні два фільми.

Але, звичайно, так званий «перезапуск франшизи» про невбиваного Джейсона зробив свою справу. В результаті чого фільм з дитячим по сучасних мірках бюджетом в 19 мільйонів доларів, зібрав усього за тиждень прокату аж 56 мільйонів. Що, як не крути, відмінний результат.

Треба, до речі, відзначити, що Джейсон моїм улюбленим маніяком ніколи не був, Федір Крюгер, на мій погляд, зарулював його в мінуса. Тому фільмів про П'ятницю, на відміну від федорових вправ у кромсанні, я навіть не дивився, і сюжет джейсоніани уявляв собі досить смутно. Ну, а тут от підкрутилася така собі нова інтерпретація - свіжий фільм про культового маніяка. Вирішив виправити недоліки юності.

Починається все простенько - на колись процвітаючий, а нині цілком занедбаний піонерський табір «Кришталеве озеро» натикаються п'ять дорослих чіл, дві дівчини й три хлопця. Чоли, втім, зображують стурбованих підлітків, тому поводяться по-ідіотськи: іржуть як коні, пацани шукають зарості колись посіяного тут ганджубаса, дівчата сміливо оголюють цицьки. Початок відразу сподобався.

Трагічним чином незабаром з'ясовується, що в цих самих краях живе моторошний вбивець Джейсон! Він ходить, весь такий здоровий, зовсім безшумно, на обличчі носить мішок з діркою, а в руках - гарне мексиканське мачете. Цим мачете він безтурботно рубає голови підліткам, ріже стіни наметів, витягає відтіля дівчат (цицьки знову в наявності) і зі здоровим почуттям гумору підвішує їх над багаттям - щоб підсохли трохи. Some like it hot, загалом.

Коротше, таким стаханівським темпом через п'ятнадцять хвилин після початку фільму з першої партії тінейджерів у живих не залишилося, з очевидністю, нікого. Тут я навіть трохи розгубився - кого ж Джейсон буде жахати весь час, що залишився? Але режисер не бентежиться - на те ж місце він підганяє чергове стадо підлітків, побільше першого. Саме з ним ми й будемо знайомитися всю годину п'ятнадцять, що залишилися,.

Серед них, до речі, затесався відомий пацанчег на ім’я Джаред Падалецький, у серіалі «Надприроднє» він грає одного із братів Вінчестерів, Сема. Дивитися стало відразу цікавіше, тому що Джаред - хлопчик непростий, він досконало вміє вбивати навіть демонів. Що вже там казати про якогось вошивого маніяка. Одночасно відчулося деяке розчарування, відразу стало ясно, що вже він загинути ніяк не може, інакше кого нам будуть показувати в березні, коли відновлять показ «Надприроднього»? Взагалі ж, так і трапилося, Джареда ніхто й торкнутися не посмітив.

У цьому зв'язку, до речі, закралася підозра - а чи не крутиться десь поблизу й Дженсен Еклз, брательник Сема по "Supernatural"? В якийсь момент почав грішити навіть на Джейсона, але потім, коли той на пару секунд засвітив свою фізію, від цієї гарної гіпотези довелося відмовитися, так мистецьки загримувати Дженсена навряд чи вийшло б. Хоча імена в них схожі, так. Збіг, напевно.

Убивства у фільмі відбуваються по традиційній схемі - жертва напружено бреде по темному приміщенню, а тут раптом Джейсон яааак стрибне звідкись позаду, так яааак засадить мачете по тім'ячку! Тут вам і будь ласка, неси готовенького. Джейсон, щоправда, проявляє свідомість, готовеньких несе в основному самостійно.

Знаряддя вбивства, треба помітити, змінюються постійно - маніяк підходить до процесу творчо. Серед смертоносних інструментів, крім згаданого мачете, засвітилися також: дроворубна сокира, довга шлицева викрутка, бойскаутський лук, кузов старенького пікапа, а також висячі на стіні оленячі роги. Це, загалом, явна світла пляму в картині.

А от рівень правдоподібності й логічності того, що відбувається у фільмі ми оцінювати не будемо. Тому що якщо ми почнемо це робити, то фільм доведеться весь списати в утиль, а мені цього робити не хочеться. Що ви хочете - тупий підлітковий слешер. Тому Джейсон тут мистецьки телепортується кожні дві хвилини, і вбити його принципово неможливо, і жере він там у себе взагалі незрозуміло що.

І взагалі, чому він одних убиває, а інших тягне у своє підземелля, чому одні трупи усюди розкидує, а інші приносить до себе (на вечерю?), не кажучи вже про те, звідки в нього стільки електрики, щоб освітлювати всі катакомби день і ніч - ці питання ми творцям фільму задавати не станемо. Але, проте, нікуди вони однаково не дінуться, що трохи знизить задоволення від фільму.

У цілому, як уже згадувалося, вийшов звичайний такий середнячковий трилер про маніяка. Багато кровищи, насильства, відкритих цицьок і несподіваних наскоків з-за рогу. Моменти, які запам'ятовуються, відсутні. Аматорам, напевно, буде цікаво.

А я краще почекаю перезнімання «Кошмару на вулиці В'язів» - начебто б теж незабаром обіцяли.